Ріпкинщино, краю мій чарівний!
Які нові слова мені знайти,
Щоб розказати про пахучі весни,
Про спів дзвінкоголосих солов’їв…
Хто, як не людина, яка народилась на нашій благословенній землі може найкраще донести до людей ці поетичні слова? І саме такою людиною є наш земляк, поет, лауреат Шевченківської премії Леонід Никифорович Горлач, зустріч з яким нещодавно відбулась в Ріпкинській районній гімназії.
Поет розповів про своє дитинство, юнацькі роки, літературну діяльність та в атмосфері душевного тепла продекламував свої найкращі ліричні поезії: «Рідне жито», «Не попрошу окраєць хліба в долі», «Прощання»(присвячений покійній матері), «Ще пахне ніч тобою», «Живиця», «Дитячі очі війни», «Балада про Данила», «Притча про долю», «Я не віддам ні снів твоїх, ні мрій» та багато інших.
За творче життя Л.Н. Горлач написав понад 40 книг, серед яких є збірки-лауреати багатьох республіканських та міжнародних премій. А за збірку «Знак розбитого ярма» поет удостоєний найвищого визнання – Шевченківської премії.
Нині Л. Горлач головний редактор газети «Отчий поріг», активний учасник товариства «Чернігівське земляцтво».
Поезію Леоніда Никифоровича не можливо аналізувати і навіть незручно оцінювати. Її просто треба читати, дозволяючи своїм емоціям і почуттям відгукнутись на поетичне слово автора. Вона шукає свого читача, який збагне її глибоку простоту і глибінь. Герої віршів і поем Л.Горлача сприймаються у нерозривній єдності з природою, історією, долею народу і країни.
«Ми житимем далі, неначе окрилені птиці,
Та завжди над нами веселкою будуть цвісти
Дощі високосні, червоні червневі суниці,
І ще не розвідані, вічно манливі світи».